Блог

Вже  почалось,  мабуть,  майбутнє.  
Оце,  либонь,  вже  почалось…  
Не  забувайте  незабутнє,  
воно  вже  інеєм  взялось!  

І  не  знецінюйте  коштовне,  
не  загубіться  у  юрбі.  
Не  проміняйте  неповторне  
на  сто  ерзаців  у  собі!  

Минають  фронди  і  жіронди,  
минає  славне  і  гучне.  
Шукайте  посмішку  Джоконди,  
вона  ніколи  не  мине.  

Любіть  травинку,  і  тваринку,  
і  сонце  завтрашнього  дня,  
вечірню  в  попелі  жаринку,  
шляхетну  інохідь  коня.  

Згадайте  в  поспіху  вагона,  
в  невідворотності  зникань,  
як  рафаелівська  Мадонна  
у  вічі  дивиться  вікам!  

В  епоху  спорту  і  синтетики  
людей  велика  ряснота.  
Нехай  тендітні  пальці  етики  
торкнуть  вам  серце  і  вуста. 

Ліна Костенко

Гіпотеза, за якою механізми діяльності мозку приводить в дію якийсь «психічний принцип», що розташований поза людиною, була запропонована австралійським нейрофізіологом, лауреатом Нобелівської премії з фізіології та медицини Е. Д. Керью в 1978 році на XVI Всесвітньому філософському конгресі.

Підстав для такої гіпотези було більш ніж достатньо. Медицині відомо багато випадків, коли людина й далі жила навіть без значної частини свого головного мозку. Пояснити таке явище з позиції звичайних понять вкрай складно.

Раніше, відомий хірург, професор В. Ф. Войно-Ясенецький у своїй книзі «Про дух, душу й тіло» писав: «Душа виступає за межі мозку, визначаючи його діяльність і все наше буття… Мозок працює як комутатор, приймаючи сигнали і передаючи їх абонентам».

Сам термін «підсвідомість» не є терміном науковим. Звичайно його появу пов'язують із іменем Зиґмунда Фрейда, засновника психоаналізу. У своїх ранніх роботах він дійсно застосовував цей термін для позначення тієї частини нашого мислення, яка діє за межами нашого усвідомленого сприйняття. Але потім, у процесі осмислення своїх теорій і надбання нового досвіду, сам відмовився від цього терміну.

Підсвідомість не має якоїсь конкретної локалізації в нашім мозку, хоча часто й невиправдано її пов'язують із підкірковими структурами.

Відмовившись від терміну «підсвідомість», батько-засновник психоаналізу ввів інший термін, який і вживав у своїх трудах: несвідоме. Його учень і, багато в чому, опонент Карл Юнг, розділив цей термін на дві частини: на властиво несвідоме – тобто ту частину нашого мислення, яка управляє глибинними процесами забезпечення життєдіяльності організму й діяльність якої ми в принципі усвідомити не в змозі. І неусвідомлюване – тобто ту частину мислення, яка звичайною, ненавченою людиною не усвідомлюється, але при наявності певних навичок, може стати сприйманою й керованою.  

Отже, нижчий рівень психіки утворює несвідоме, Несвідоме - це сукупність психічних процесів, актів і станів, зумовлених явищами дійсності, вплив яких суб'єкт не усвідомлює (А.В.Петровський). Залишаючись психічним, несвідоме являє собою таку форму відображення дійсності, за якої втрачається повнота орієнтування в часі та місці дії, порушується мовленнєве регулювання поведінки.У несвідомому стані, на відміну від свідомого, неможливі цілеспрямований контроль людиною здійснюваних нею дій та оцінка наслідків цих дій.

До сфери несвідомого належать:

• психічні явища, які виникають під час сну (сновидіння);
• реакції-відповіді, спричинювані невідчутними, але реально діючими подразниками (“субсенсорні”, або “субцептивні” реакції);
• рухи, які були в минулому усвідомлюваними, але з повторюванням стали автоматичними і тому більше не усвідомлюються;
• деякі спонукання до діяльності, в яких відсутнє усвідомлення мети.

До несвідомого відносять і деякі паталогічні явища, які виникають у психіці хворої людини: марення, галюцинації тощо.

Несвідоме - таке ж специфічне людське явище, як і свідомість, і не протиставляється йому. Його (несвідоме) пояснюють як недостатньо адекватне відображення навколишньої дійсності в мозку людини.Вирізняють чотири класи прояву несвідомого:

1. Надсвідомі явища (надсвідоме).
2. Неусвідомлювані спонукання до дійсності (неусвідомлювані мотиви і смислові установки), коли витіснені в підсвідоме (несвідоме) бажання мотивують реальну поведінку (3. Фрейд).
3. Неусвідомлювані регулятори способів виконання діяльності (операціональні установки і стереотипи автоматизованої поведінки), зумовлені образами неусвідомлено передбачуваних подій і способів діяння, що спираються на минулий досвід поведінки.
4. Прояви субсенсорного сприйняття.

У філософській та психологічній літературі підсвідоме нерідко ототожнюють із несвідомим. Проте ці поняття слід розрізняти. Термін «несвідоме» - ширший. Він охоплює всі психічні явища, що не усвідомлюються людиною (інстинкти, інтуїцію, автоматизми, лунатизм, гіпноз, гарячку та інші хворобливі стани нестямності). Поняттям «підсвідоме» позначають лише ті феномени психіки, які на даний момент перебувають поза фокусом свідомості, проте щільно з нею пов'язані, впливають на її перебіг і з відповідною зміною умов порівняно легко переходять у її сферу.

Багато вчених вважають, що велика частина наших дій, звичок, уподобань обумовлена підсвідомістю. У ньому накопичується вся інформація про життя людини, друкуються емоції і переживання. Те, чого люди не пам’ятають, надійно зберігається в їхній підсвідомості і може проявлятися у певні моменти. Навіть події раннього дитинства можна відтворити з максимальною точністю у стані гіпнозу.

Свідомість людини управляє підсвідомістю, яке, в свою чергу, посилає сигнали в мозок і спонукає до вчинення неконтрольованих і не піддаються поясненню вчинків та дій. Наша підсвідомість — це величезна база даних, в якій зберігається все те, що відбувалося з людиною протягом усього його життя. Тут відображена кожна хвилина і секунда з нашого минулого, причому не просто події, що відбуваються, але і думки, емоції, відчуття, які ми відчували в той момент.

Ще однією особливістю підсвідомості є те, що воно працює цілодобово, без будь-яких перерв. Воно постійно займається переробкою інформації незалежно від того, спить людина або не спить.

Величезна роль підсвідомості в підтримці нашого душевної рівноваги. Людина, як правило, виходячи із зони комфорту, починає відчувати неприємні відчуття. Таким чином наша підсвідомість намагається захистити нас від неприємних наслідків необдуманих і ризикованих дій.

Серед висловлювань Луїзи Хей є думки про вплив та силу підсвідомості: «Підсвідомість не має власної думки. Вона приймає все, що ми говоримо, і творить нашу долю відповідно до наших переконань. Наша підсвідомість не може відрізнити правду від брехні. Ми ж не хочемо принижувати себе. Ми не бажаємо говорити щось на кшталт «ой, яка я стара і дурна». Ми знаємо, що підсвідомість схоплює все на льоту. Через деякий час ми будемо відчувати себе саме старою і дурною. Вимовте щось кілька разів - і в вашій підсвідомості вкорениться нове уявлення. У підсвідомості немає почуття гумору. Дуже важливо до кінця зрозуміти цю думку. Не варто насміхатися над собою і думати, що це зійде з рук. Якщо жарт вас хоч трохи принизив - нехай ви і намагалися здатися мужнім і веселим, - підсвідомість сприйме це приниження всерйоз.»
Одже, цією статтею ми закінчуємо опис складових психіки людини. Надалі - поглиблюємося в моменти впливу та способи трансформації основних процесів в необхідне русло.

Nodus

Деякі джерела та посилання:

1. http://riderose.net/
2. http://bookss.co.ua/
3. epochtimes.com.ua
4. Louise L. Hay «You Can Heal Your Life»