Дорогі мої читачі, продовжуючи свою давню рубрику постів з теми використання технологій в гострій інтенсивній нейрореабілітації при бойовій тяжкій ускладненій спинальній травмі, хочу познайомити Вас з морським піхотинцем, 22 річним Олександром, або нагадати, хто вже читав мій попередній пост про нього в березні 2024 року.

Не буду втомлювати Вас медичною термінологією і професійними викладками, а зазначу те, що як і у всіх попередніх клінічних кейсах, ми знову довели, що життя у візку, навіть, в ідеальному розрекламованому безбарʼєрному середовищі майбутнього - це далеко НЕ єдині перспективи, на які сьогодні можуть очікувати тяжко травмовані герої.

І мова тут не про те, що відбувається за лаштунками «софітів, камер і сцен» сучасного українського реабілітаційного карго-культ-мейнстріму, і не про українську реальність, яка на великих масштабах досі НЕ пропонує нічого іншого цим пацієнтам, окрім щоденної мобільності за допомогою візка і приблуд до нього, заходів з фізичної чи спортивної реабілітації, вітієватих активностей з психологічної і соціальної підтримки.

Питання в тому, на, що дійсно готовий піти власне сам пацієнт, заради максимально повного відновлення та нейромʼязового контролю довільних рухів.
Чи здатен він на самоусвідомлення своєї місії в цьому процесі? Чи має волю і сили на сміливі виклики і задачі? Чи вперто вірить в результат і концепт, що веде до цього? Чи може тримати жорсткі вольові рамки та обмеження, системну, багатогодинну, безперервну, суворо скеровану діяльність, щоденні будні якої, обов’язково принесуть «і мозолі, і синці, і сльози»? Чи зрозуміє різницю пропозицій і далекі наслідки свого вибору, коли все навколо переповнене замовними відгуками celebrity та переможними декларативними феєрверками.

Олександр був здатен і зміг.

Уявляєте, сьогодні Олександр знову повертається на фронт боронити Україну після тяжкої спинальної травми, знерухомлення і 6-и місяців відновного шляху. Він повністю боєздатний і наповнений найрішучішою мотивацією!

Це не диво, це праця, праця, праця у формулі E=mс2.
Це перемога особистостей.

Вдячний Катерині Засусі (Katerina Zasoukha), компанії Епам (EPAM Ukraine) та БФ «Кран» (Благодійний фонд "Кран"), які допомогли реалізувати це все для Олександра!

#NODUS

Слава Україні, Героям Слава!