«Нога косить, рука просить!» - так фактично простими словами мені, колись студентові, пояснювали аналогію з неврологічними стійкими руховими  розладами у хворого після гострого інсульту в басейні середньої мозкової артерії!

З тих пір пройшло майже 25 років, але якщо хтось думає, що в відновній перспективі таких хворих глобально щось змінилося, помиляєтеся! Донині, гуляючи парками, вулицями можна помітити таких хворих, які саме так і пересуваються.

Незважаючи на колосальні освітні проекти, які щорічно реалізовують небайдужі провідні фахівці галузі для неврологів, нейрохірургів, працівників медичної та фізичної реабілітації,  за рідким вийнятком, ці хворі продовжують шкутильгати колами постсовкових підходів і не зв’язних концепцій, хоч ті і одягнуті в сучасні гасла та промообгортки.

Втім сьогодні якраз про такий випадок…Випадок, коли після гострої судинної катастрофи 28.02.2020, пацієнт за майже півтора роки зростив в собі замість мобільності і функціональної незалежності тільки тиху недовіру, скептицизм і страх перед своїм завтра. 

Я досі не знаю напевно, хто переконав Костянтина  ще раз спробувати. І я вдячний Богу і своїй команді, що знову у нас вийшло і мобільність правих кінцівок для людини-правши, жвавість мови, мелодія ходи, повернулися майже в доморбітний рівень! 

Як ми це зробили? Приходьте до нас і ми Вам розповімо та все продемонструємо! Повірте будете здивовані можливостями, які є і доступні в Україні!

*** фото та дані надані зі письмової ініціативи і відповідно - згоди пацієнта