На початку XX століття з’явився третій наріжний камінь, з яким повинна рахуватися наука, - це інформація. Коли ми маємо справу з біологією століття інформації, виникає й міцнішає розуміння того, що молекула ДНК є реальним доказом розуму, реальним доказом інтелекту. Це те, що може бути поясненим лише за допомогою уявлень про розумний задум".

"Відомо, що розумні істоти можуть створювати інформаційно насичені системи. Наші [взагалі людські] докази ґрунтуються не на тім, чого ми не знаємо, але на тім, що ми знаємо про причинно-наслідкову структуру світу. Нам невідомі природні причини появи інформації. Цей процес не можна пояснити з матеріалістичної точки зору, - у всякому разі, це не природний добір, не процеси самоорганізації і не випадковість. Нам, однак, відомий один фактор, дійсно здатний породжувати інформацію, й цей фактор - розум. Тому, коли люди з наявності інформації в ДНК роблять висновок про наявність задуму, вони, з погляду історичної науки, доходять правильного й очевидного висновку. Коли ми знаходимо інформаційно насичену систему в клітині, точніше, в молекулі ДНК, ми можемо зробити висновок, що вирішальну роль у появі такої системи відіграв розум".