Джонатан Велс, професор біології, автор книги "Ікони еволюції" "Коли я об’єктивно вивчаю факти, не виключаючи можливості задуму, то сама ідея задуму видається мені найбільш правдоподібною. Тому я і вважаю, що вона слушна".

"До настання доби дарвінізму в ХІХ ст., практично всі західні біологи вірили в Задум. Засновники всіх сучасних біологічних дисциплін - засновник генетики Мендель, засновник таксономії (спосіб класифікації організмів) Лінней, перші ембріологи, перші палеонтологи (збирачі викопних решток) - всі ці люди вірили в Задум, в інтелектуальність устрою природи. І це саме вони заснували сучасну біологію.

Тоді з’явився дарвінізм і сказав: „Ні, Задум є ілюзією". І тим не менше, вони [учені-креаціоністи], ясна річ, тримали всі ті дисципліни, в яких ми зараз працюємо.

Я вбачаю справжню революцію в сенсі повернення до наших коренів, які були „розумно-задумними" коренями. Тому мені бачиться як колись наука повернеться до „розумно-задумної" парадигми.

При цьому, дарвіністи кажуть, ніби це обмежить поле наукових пошуків. Я думаю, що якраз навпаки.

Що я бачу зараз, так це те, що дарвіністи не можуть дозволити жодного натяку на розумний задум у живих організмах; вони змушені виключати всякий можливий аспект інтелектуальності устрою. І це надзвичайно звужує коло пояснень, і змушує їх втискувати свої дані в ці „тісні скрині", які спотворюють правду. На противагу цьому, в парадигмі інтелектуальності устрою природи, для дослідника відкрите повне коло пояснень.

Це не значить, що все є інтелектуальною конструкцією, звичайно. Щось все таки може бути продуктом довільної варіації та природного добору, як і казав Дарвін. Але це набагато розширює діапазон пояснень у розпорядженні науки, і я думаю, звільняє/уможливлює науку слідувати, куди б не повели докази. Отже, я бачу величезне підсилення, справжню активізацію наукового пошуку, який призведе до відкриття сфер, які наразі зачинені".