Будь - яке мистецтво є наслідуванням природи
Інтерв'ю: Заморський Тарас Володимирович, реабілітолог, «Клініка захворювань суглобів у дорослих», доцент кафедри фізичної реабілітації «Національного університету фізичного виховання та спорту»

Інтерв'ю: Заморський Тарас Володимирович, реабілітолог, «Клініка захворювань суглобів у дорослих», доцент кафедри фізичної реабілітації «Національного університету фізичного виховання та спорту»

7 Вересня 2017
3544

Тарасе Володимировичу, розкажіть, будь ласка, коротко про себе (освіта, досвід роботи).

Я за освітою реабілітолог, кандидат наук з фізичного виховання та спорту за спеціальністю «фізична реабілітація», от уже як 15 років я працюю, в клініці, яка називається «Клініка захворювання суглобів у дорослих» в Київському інституті травматології та ортопедії, в клініці проводяться складні реконструктивні операції на руховому апараті від ендопротезування суглобів до артроскопічних втручань. Контингент хворих різноманітний: трапляюся пацієнти із системними захворюваннями – артрит, хвороба Бєхтерев, є і такі, що отримали спортивні травми, або травмувалися за інших обставин.

При Київському інституті травматології та ортопедії існує відділ реабілітації, в якому я працюю. Він пароклінічний, тобто охоплює весь інститут. Відділ вирішує складні завдання пов`язані з відновленням хворих після складних операцій або консервативного лікування.

За сумісництвом займаюсь  викладацькою діяльністью, займаю посаду доцента національного університету фізичного виховання та спорту, на кафедрі фізичної реабілітації.

Який основний напрямок Вашої наукової і практичної діяльності?

Тема моєї дисертація: «Реабілітація хворих після допротезування колінного суглобу». Основний напрямок в якому я працюю і який мене цікавить – експрес ортезування низькотемпературним пластиком та сучасними матеріалами, які існують на сьогоднішній день.

Сучасні матеріали, які зараз використовуються не тільки в ортопедії і травматології, але і в неврології і загалом реабілітації – це так звані «касти», які мають багато переваг перед добре відомим нам гіпсом. Гіпс - це матеріал, який почав застосовувати ще Пирогов під час Кримської війни, основна перевага – дешевизна, але є багато недоліків: він крихкий, важкий, зсихається і не гігієнічний.

Якщо пацієнт може заплатити кошти, то, на сьогоднішній день, має з чого вибирати.

Scotchcast (Рис.1) – це синтетичний бинт, виготовлений з фібергласових волокон, просочений поліуретановою смолою. При взаємодії смоли з водою починається реакція полімеризації і відбувається отвердіння. Після висихання він твердий.


Рис.1

Недолік – в ньому не можна митися, а також він обмежений у своїх можливостях – не все можна з нього зробити.Його перевагами є те, що при застиганні не змінює форму, не кришиться, матеріал є в 4-5 разів легшим, ніж гіпс та не вимагає складного устаткування при накладенні.

Через декілька років після появи Scotchcast (Рис. 2) був розроблений новий напівтвердий матеріал під назвою Softсast. З появою цього матеріалу з'явився новий напрямок у травматології й ортопедії, що називається методом функціональної стабілізації.

Основна відмінність Softcast від матеріалу Scotchcast полягає в тому, що він після затвердіння залишається напівтвердим, що дозволяє виконувати незначні рухи та напружувати м'язи, відповідно зберігається м’язова тканина і м’язи не атрофуються так швидко.


Рис.2

На мою думку, недоліками Scotchcast та Softсast є обов'язкове використання перед накладанням спеціальної панчохи й вати. Якщо цього не зробити, синтетичний бинт приклеюється до шкіри, і зняти його без травм неможливо.

З тієї ж причини накладають його тільки в гумових рукавичках (Рис.3). У випадку намокання сама пов'язка не розмокає, але вата й панчоха довго сохнуть, що може викликати попрілості. Також варто відмітити відносну складність зняття пов'язки Scotchcast.


Рис.3

НМ сast (Рис.4), являє собою ще один вид синтетичних іммобілізуючих пов'язок. Це товсті синтетичні волокна сітчастої структури у вигляді панчохи, що просочені поліуретановою смолою. Матеріал є міцним, надійно фіксує кінцівку, має відмінну вентиляцію і водопроникність, але в той же час є крихким, його не можна розрізати, хворий не може наступати на кінцівку тому що НМ сast ламається. Це обмежує використання матеріалу.


Рис.4

Турбокаст (Рис. 5) – це найбільш універсальний матеріал, з яким можна працювати, робити фактично все, що ви хочете.

  • Робоча температура 70-80 градусів.
  • Не потребує додаткового обладнання, розігрівається за допомогою горячої води.
  • Після виймання із води остиває до t0  40-45 0 протягом 15 секунд.
  • Така температура є комфортною для пацієнта та зберігається протягом 2-4 хвилин, залежно від товщини та перфорації НТП.
  • Матеріал має властивість в гарячому середовищі відновлювати свою вихідну форму. Наявність пам'яті дає можливість багаторазово моделювати готовий виріб у відповідності до терапевтичного плану або стану пацієнта.

Рис.5

Можна усувати деформацію пальців, робити устільки. Існує широкий вибір товщини матеріалу від 0,8 – 4 мм та наявність перфорації пластика, яка забезпечує належну вентиляцію, дає можливість приймати водні процедури. Покриття створює тонкий повітряний шар між шкірою та пластиком, що знижує ризик мацерації шкіряних покровів.

Недоліком турбокасту є висока ціна матеріалу, а також для того, щоб з ним працювати необхідно мати певний досвід

Які на Вашу думку існують проблеми в нашій країні пов`язані з реабілітацією?

Хірург має класно оперувати, а реабілітолог вдало займатися реабілітацією. Хірург прооперував, пацієнта перевели в палату інтенсивної терапії, після цього його відправляють додому або він їде у відділення реабілітації, де платить кошти за надані послуги.

Основною проблемою, я вважаю, відсутність розгалуженої системи реабілітаційних закладів через брак коштів, а, як наслідок, безсистемне ведення таких хворих. Крім Вашого центру нейрореабілітації я, якщо чесно, не зустрічав установ такого рівня.

Якщо говорити про ортопедичних хворих, то в Києві  - це реабілітаційний стаціонар в інституті травматології та ортопедії

З якими проблемами до Вас звертаються найчастіше?

Відновлення після ортопедичних операцій, травм, крім того я заміняю гіпсові пов`язки на полегшені пластикові.

З якими проблемами Ви стикаєтесь в роботі і яким чином їх вирішуєте?

Робота з людьми є складною, це дуже велика відповідальність, права на помилку у тебе не має.

Взагалі проблем вистачає, робота не для слабких – ні фізично, ні духом. Те що ти бачиш – дуже складно, потрібно пропустити через себе цю біль.

Яке Ваше ставлення до реабілітації?

Реабілітація – це 50 % успіху. Якщо хірург бездоганно провів операцію, але невчасно було проведено реабілітацію, то вся операція буде зведена нанівець. Якщо ми говоримо про ортопедію і травматологію, то якщо вчасно не поставити на ноги, не розрухати пацієнта , то сенс в цьому потім втрачається. Спайки і рубці, які виникнуть в суглобі призведуть до того, що хворий буде інвалідом. Тобто в нашій галузі ортопедії і травматології без реабілітації ніяк не обійтись.

Що на Вашу думку включає в себе поняття «хороший лікар»?

Лікар, в першу чергу, лікує словом, тобто дуже багато проблем виникає на рівні психіки. Є таке поняття у фармацевтиці як «плацебо», коли набирають дві групи абсолютно однакових хворих, одна отримує справжні ліки, а інша - «крейду» під виглядом ліків. Проблеми хворих в обидвох групах абсолютно однакові. В групі хворих, які отримують справжні ліки – 70-80 % відчувають покращення, а в іншій групі – десь 20-30% осіб теж його відчувають. Це говорить про те, що психіка керує процесом.

І безперечно, хороший лікар повинен думати головою і мати вправні руки.

Що на Вашу думку включає в себе поняття «якісна медицина»?

По-перше, дуже важливим є фах лікаря. Сучасний стан медицини і суспільства вимагає ще й високоякісного обладнання, тобто матеріального забезпечення.

Раніше класний лікар відрізнявся від гіршого тим, що діагноз умів поставити руками і думаючи головою. Зараз без МРТ, УЗД майже ніхто нічого зробити не може.

Чи є у Вас молоді фахівці? З яким рівнем знань вони приходять?

Майже 70-80% персоналу, який працює у нас у відділі я відібрав зі своїх студентів і привів сюди. На жаль, бувають такі випуски коли немає навіть кого запросити на роботу.

Я вважаю, щоб лікар став лікарем, він повинен пропрацювати 5-6 років. Якщо ми говоримо про реабілітолога, то потрібно 3 роки.

Медична сестра повинна пропрацювати 1,5 – 2 роки і тільки тоді вона буде орієнтуватися що робити.

Плани мрії на майбутнє

Моя мрія – створити власний реабілітаційний центр. Тобто є досвід, розуміння як це зробити, є команда. Але потрібні кошти для того, щоб його обладнати.



Останнi статтi

Блогери

Олена Федорівна Майданник
Психоневролог (психіатр), лікар ФРМ, кандидат медичних наук, заступник директора-медичний директор


Олександр Васильович Кулик
Заслужений лікар України, доктор медичних наук, нейрохірург вищої категорії, лікар функціональної діагностики, лікар ФРМ, директор центру

Категорії
Донині в Нодусі діє Благодійний проект реабілітаційного лікування поранених в зоні АТО військовослужбовців та добровольців
Постковідна
нейропсихологічна реабілітація
УВАГА!
Відвідувачам та пацієнтам!