Родина тяжкопораненого в АТО бійця просить про допомогу - військовий 95-ї аеромобільної Валерій Сергієнко нині заново вчиться ходити, говорити та самостійно їсти. Але грошей на відновлювальні процедури вистачить лише на місяць.

Він ледь може сказати власне ім'я. Та гасло, з яким разом з побратимами йшли в бій з терористами, вже вимовляє впевнено. Заново вчиться говорити та рухати однією рукою і ногою.

Вересень 2014-го. Слов'янськ. На базу десантників завітала Марина Порошенко. Передала бійцям теплі речі. Вже за місяць потому військовослужбовець у бою отримав важку черепно-мозкову травму. У Житомирському військовому госпіталі його прооперували та доправили Валерія у районну лікарню у місто Малин Житомирської області. Там здоров’я бійця почало погіршуватися.

Коли бійця забирали, він був без свідомості, пояснює лікар центру нейрореабілітації. Цей приватний заклад вже майже два роки безкоштовно або з 25-відсотковою знижкою проводить реабілітацію важкохворих бійців. За цей час змогли  поставити на ноги 70-х. Валерій Сергієнко провів три місяці на спеціально запрограмованому ліжку, яке оберталося та мало підтримувати його тіло.

На реабілітацію для Валерія Сергієнка гроші збирали волонтери Києва, Кіровограда, Житомира, Броварів. Місяць відновлення родині десантника коштує близько 80 тисяч гривень. Щоб виходити бійця, треба ще 9 місяців реабілітації. Міністерство оборони на таких поранених коштів не виділяє. Адже закон забороняє перераховувати кошти приватній установі. А державні установити такими хворими не займаються.

Поки ж мати військовослужбовця просить допомоги усіх небайдужих. Родина назбирала грошей ще лише на місяць, як бути далі - не знають.

Розрахунковий рахунок у Приватбанку 5168 7553 9544  2417, Сергієнко Наталія Броніславівна  (дружина)