Блог

Як не любити зими сніжно-синьої
На Україні моїй,
Саду старого в пухнастому інеЇ,
Сивих, веселих завій?

Як не любити весни многошумної
Меду пахучих суцвіть,
Як не любити роботи розумної,
Праці, що дух веселить?

Як не любити утоми цілющої
Після гарячої гри,
Поклику птаха над темною пущею,
Рідних пісень з-за гори?

Як не любити любов'ю наснажених,
Мудрістю сповнених книг,
Троп невідомих, дерзань ще не зважених
І небосхилів нових?

Як не любити людини, що з атому
Креше добра блискавки,
Як не любить по змаганні завзятому
Дружнього стиску руки?

Як не любити пори, коли ночами
В щасті тремтить соловей,
Як не любить під бровами дівочими
Синього сяйва очей? 

Максим Рильський

Кожен з нас ставав свідком по життю неадекватної поведінки людей, неналежного оцінювання власної поведінки оточенням, ситуації «наділення психічними хворобами» тих, хто немає нічого спільного з психопатологією.

Кожен з нас хоч раз замислювався над питанням правильності, доцільності, адекватності власних мислення,  висловлювання, дії. Люди часто кидають один в одного слова, зовсім не розуміючи їх суті, чим можуть нанести реальну шкоду психіці. Саме тому тут буде представлена основна інформація стосовно важливого для сучасного людства питання – психічного здоров`я.

Всесвітня організація охорони здоров`я визначила здоров`я  як «стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороби чи фізичного недоліку».  Як справедливо помітив Lewis (1953), «визначення навряд чи може бути більш всеохоплюючим та більш позбавленим сенсу».

В 1998 році ВООЗ видала документ, в якому дається розуміння психічного здоров`я як:

• позитивне сприйняття власного психічного благополуччя;
• відчуття власної гідності, впевненість в цінності своєї особистості та цінності інших людей;
• здатність підтримувати гармонійні взаємовідносини з внутрішнім світом думок та почуттів, справлятися з життєвими проблемами та свідомо йти на ризик;
• здатність встановлювати, розвивати та підтримувати взаємно задовольняючі міжособистісні відносини;
• здатність психіки до самозцілення (спонтанного відновлення нормального стану) після перенесеного шоку або стресу.

Виявлення недостатності або відсутності у людини перерахованих позитивних почуттів або здібностей як свідоцтва про його психічне захворювання було б дуже сміливим. Саме тому лікарі-психіатри при обстеженні пацієнтів не прагнуть до рівня узагальнення (це підтверджують принципи, які лежать в основі сучасних класифікацій). Лікарі більше зацікавлені в тому, щоб розібратися в широкому діапазоні різноманітних явищ з метою складання раціонального плану лікування та подальшого прогнозу. Для цього наявні симптоми групуються в синдроми.

Деякі аномалії в поведінці, до яких відносяться, наприклад, відхилення від норми по відношенню до сексуального вподобання, зловживання наркотиками, зазвичай не розглядаються як психічна хвороба, не дивлячись на те, що вони вважаються достатнім підґрунтям для медичного втручання та віднесені до «психічних розладів».

Сучасні науковці, лікарі, які щодня працюють з психікою людини (медичні психологи, психоаналітики, психотерапевти, психіатри, психоневрологи) не мають за мету встановити тяжкий діагноз «на все життя», коли немає для цього належних клінічних підстав. Так, законодавство вимагає у випадках примусової госпіталізації, лікування, судових процедур встановити наявність або відсутність «психічного захворювання». Але це в жодному разі не має відношення до того, що кожен має можливість своєчасно попередити, виявити, відкоригувати свій психічний стан для досягнення психічного здоров`я. Кожен має можливість звернутися за допомогою або надати її близьким. Наша країна вже відходить від штампу сором`язливості при зверненні до спеціалістів з поєднуючим їх коренем «psych» у назві. І це дає велику перспективу на розвиток.

Встановивши факт нероздільності процесів психіки та тіла, зовнішнього середовища, харчування, медикаментозного навантаження, способу життя, оточення, професійної спрямованості, підтримки соціуму, інформаційного потоку, ми надаємо ще більше значення важливості збереження психіки людини сьогодення.

Будь-яке соматичне захворювання впливає на особистість хворого та його психічну діяльність. Тобто, психічні порушення при соматичних захворюваннях складаються з психічних соматогенних  розладів та реакцій особистості на хворобу. Вираженість їх при різних хворобах неоднозначна. 

Тому важливим є дотримання правил «гігієни головного мозку», при яких основне захворювання не буде мати невідворотного впливу на психіку людини по життю. Це ж саме стосується всіх факторів впливу. Очищення душі та розподіл думок є основними критеріями гармонізації. Сьогодні нервова система людини піддається надмірного впливу від оточення (про це вже йшлося раніше в блозі). Люди, тікають від самих себе, знаходячи залежності, входячи в невротичні стосунки, створюючи ілюзорний світ. Це все якомога більше віддаляє тіло від здоров`я, душу від гармонії, мозок від світлих думок,  людство від істинного призначення.

Щодня шукайте, змінюйте, оберігайте себе, налаштовуйте свій мозок на позитив та конструктивні точки виходу з будь-яких ситуацій! А наша справа – допомогти Вам йти далі!

 Nodus

Деякі джерела та посилання:

1. Lewis A.J. Health as social concept. British journal of Sociology./ The state of  psychiatry. Routledge and Kegan Paul, London.
2. WHO. Supporting governments and policymakers, 1998.
3. М.В. Коркина «Психиатрия» .
4. Кузнецов В.Н. «Клиническое руководство по диагностике и лечению депрессивных расстройств в практике врача первичной медико-санитарной помощи».