Будь - яке мистецтво є наслідуванням природи
Інтерв'ю з лікарем вищої категорії, к.мед.н. Деряпою Іриною Валентинівною

Інтерв'ю з лікарем вищої категорії, к.мед.н. Деряпою Іриною Валентинівною

7 Вересня 2017
535

Сьогодні маю можливість взяти інтерв’ю у кандидата медичних наук, лікаря вищої категорії, лауреата нагороди ім. Н.Пільман «За внесок у розвиток дитячої офтальмології в Україні» - Деряпи Ірини Валентинівни, яка розповість про свою професійну діяльнісь, проблеми та міфи, які існують на сьогоднішній день в офтальмології, дасть поради як надовго зберегти хороший зір.

Вельмишановна Ірино Валентинівно, розкажіть, будь ласка, коротко про себе: освіта, досвід роботи.

Після закінчення медичного університету працювала асистентом кафедри інституту удосконалення лікарів в Запоріжжі, там же захистила  кандидатську дисертацію. Згодом за запрошенням головного лікаря  клініки «Ексимер», створила дитяче відділення в цій клініці (оскільки я і дитячий і дорослий лікар). І разом з ними прийшла в клініку «Новий Зір», де працювала з самого початку. На сьогоднішній день я вже працюю в своїй клініці («Палац Зору» прим. автора).

У мене вища категорія по дитячій і по дорослій офтальмології, більше 40-ка публікацій на різні теми, один винахід.

Нагорода ім. Н.А. Пільман «За внесок у розвиток дитячої офтальмології України».

Маю два сертифікати GCP (Good Clinical Practice 2010, 2013) - це європейські сертифікати, які свідчать що все що я роблю – відповідає міжнародним стандартам. Брала участь у дослідженнях препаратів, була і головним дослідником і співдослідником в офтальмологічних дослідженнях у дітей та дорослих.

Постійно беру участь у конгресах європейських та світових. Є членом експертної ради країн СНГ по захворюваннях переднього відрізку ока (дві людини з України входять в цю експертну раду).

Які зміни відбулися за останній час у Вашій професійній діяльності?  Накільки відомо, нині Ви працюєте уже у власній клініці «Палац Зору».

Про це розповіла у своїй біографії. Якщо детальніше, то в Запоріжжі я вже протягом 10 років консультую пацієнтів у медичному центрі. Тісно співпарцюємо з офтальмохірургічною клінікою «Новий Зір», куди направляємо пацієнтів при необхідності хірургічного втручання.

А з якими проблемами зустрічаєтесь у роботі?

Існує дуже багато міфів, наприклад, люди впевнені, що окуляри не потрібні. Якщо зір поганий, то нехай він буде поганим, а якщо одягнеш окуляри - це «милиці» для очей. Тобто це та проблема, яка існує вже десятиліття. Підходи в світовій медицині  є абсолютно протилежними, там вже давно всім відомо, що очі повинні працювати на максимумі своїх зусиль. За кордоном, якщо лікар не випише дитині окуляри чи лінзи при короткозорості, щоб забезпечити 100% зір – він лікарем працювати не буде. У нас все по старинці: око повинне саме працювати, примружуйся-приглядайся, але ні в якому разі не одягай окуляри.

Те що дітям з самого маленького віку можна лінзи, багато теж чують вперше. В нас в країні 0,6% населення носять лінзи, в Росії – 2,5%, в Європі - 12-14%, в США - 16% і 20% населення Японії користуються контактними лінзами. Тобто у нас теж все покрито міфами і легендами: лінзи носити не можна, це шкідливо. Багато лікарів кажуть, що їм ще в інституті років так 25-30 тому говорили, що лінзи – це погано. Зрозуміло, адже в той час лінзи високої якості в Україні були недоступними.

Знову звертаються люди з жахливим запущеним конюктивітом, тому що промивали очі сечею. Саме так, в наші дні, можу показати навіть фотографії. Нам доводиться працювати з набряками та з незрозумілими інфекціями отриманими в результаті такого методу лікування.Ось такий міф теж існує на сьогоднішній день.

В наш час стикаємося з тим, що люди ніколи в житті не міряли внутрішньоочного тиску. Тихо сліпнули через глаукому, але ніколи не міряли внутрішньоочний тиск.

Самі собі купують окуляри  на різноманітних «розкладках», на базарах, не зрозуміло на основі чого  і хто продавав їм ці окуляри без рецептів. Потім звертаються з головними болями, високим внутрішньоочним тиском, глаукомою. Люди звертаются не до лікарів, а самі собі підбирають окуляри. Хоча в оптиці їх можна підібрати, але я вважаю що людям після сорока, зобов’язані вимірювати внутрішньоочний тиск, а це роблять, на жаль, не завжди. Пропускається глаукома, запускається до пізньої стадії макулодистрофія, люди звертаються до лікаря коли починають розуміти, що проблема не в окулярах, а часто буває вже занадто пізно.

Що стосується дітей, то для багатьох батьків при обстеження перед першим класом є сюрпризом, що дитина погано бачить на одне око. Дитина не обманювала, просто з народження погано бачила, але не знала, що буває по іншому, для неї це звичайний стан. Батьки дивуються, що існує проблема зору, а дитина не жаліється – вона іншого стану не знає.

Дітей дуже важливо один раз на рік перевіряти у офтальмолога, як дошкільнят так і школярів.

Що на Вашу думку включає в себе поняття «хороший лікар»?

Знаєте в медицині як і в програмуванні знання потрібно постійно «апгрейдити», лікар зобов’язаний слідкувати за тим, що відбувається в світовій медицині, лікар зобов’язаний хоча б на середньому рівні знати англійську мову, тому що дуже багато нового публікується і друкується тільки на англійській. Тому крім вітчизняних журналів, які до речі почали передруковувати цікаві зарубіжні статті, потрібно переглядати зарубіжні видання, тим більше що багато з них можна отримувати безкоштовно, на приклад, я отримую щомісяця Європейський офтальмологічний журнал абсолютно безкоштовно, таким чином Європа допомагає нашим лікарям бути в курсі всього, що відбувається в світі. Я вважаю, що лікар зобов’язаний за цим слідкувати і читати, тому що медицина не стоїть на місці, потрібно оновлювати знання. В іншому випадку лікар не буде йти в ногу з часом, а використовуватиме знання двадцятирічної давності. Ми ж не їздимо на автомобілях двадцятирічної давності, не користуємося комп’ютерами двадцятирічної давності так само і знання теж потрібно  постійно онвлювати.

Ну і звичайно, до кожного пацієнта потрібно відноситися як до найближчого родича.

З якими проблемами до Вас звертаються найчастіше? Які хвороби зору найпоширеніші в наш час?

В зимовий період часто звертаються з кон’юктивітами, зараз епідемія вірусних кон’юктивітів. А взагалі, - це зниження зору, короткозорість, далекозорість, астегматизм, катаракта, макулодистрофія, глаукома, у дітей – це амбліопія (коли раптом батьки дізнаються, що одне око не бачить), косоокість. Косоокість потрібно діагностувати до того як вона виникла, точніше схильність до неї, а не тоді коли проблема вже існує.

Зниження зору пов’язано з віком?

Ні, з віком ми всі стаємо далекозорими для близі, це природній процес. Якщо з віком змінюється структура шкіри, структура хрящів, то і далекозорість для близі з віком є природнім процесом. Якщо людина короткозора то міфом є вважати, що з віком ця короткозорість пройде. Якщо людина погано бачила на далеку відстань, вона і буде продовжувати погано бачити.

Що б ви порадили, як зберегти хороший зір? Від чого він залежить? Що потрібно робити кожного дня?

За останні 20 років кількість короткозорих людей у світі збільшилась вдічі! Ми не зберігаємо зір, тому що з раннього віку користуємося мобільними, електронними гаджетами, комп’ютерами і т.д.. На сьогоднішній день в Єропі 40% випускників шкіл є короткозорими, в азіатських країнах - від 80 до 90%. Двадцять років тому ця цифра була рівно вдвічі меншою. Я часто літаю і бачу як протягом 3-4-х годинного перельоту маленьким дітям батьки дають планшети або мобільні телефони гратися чи дивитися мультфільми. Така дитина буде 100% короткозорою, тому що очі дитини не призначені для такого навантаження.

За комп’ютером те саме, раніше існували стандарти: доросла людина не може проводити за комп’ютером більше 4 годин на день. Ці чотири години розбивалися на інтервали: через кожну годину – 15 хвилинна перерва. Зараз таких норм не існує. Тому очі втомлюються, тому очі болять, тому зір у молодих людей може знижуватися, через неадекватні зорові навантаження може розвиватися і прогресувати короткозорість.

Декілька разів зустрічалася з порушенням світловідчуття у молодих дівчат, які сідали на жорстку дієту, ставали вегетаріанцями. Тобто оранізму не вистачає поживних речовин і починаються проблеми з очима. Потрібно тисячу разів подумати перед тим як радикально змінювати свій спосіб життя і харчування.

Якщо говорити про сучасну медицину в цілому, які проблеми Ви бачите на сьогоднішній день?

Я бачу, що сучасна медицина, зокрема офтальмологія – це просто фантастика! Ще 15 років тому у нас не було того, що ми маємо зараз. Вам, мабуть, відомо, що ексимерний лазер визнано одним з провідних відкриттів минулого тисячоліття. Існує фемтосекундний лазер, який сподіваюся скоро з’явиться і в Україні, він дозволяє робити максимально точно лазерні корекції. Більше того він використовується в світі і для хірургії катаркти, людське втручання в око зведено до мінімуму.

На мій погляд, за допомогою нових методів лікування, в офтальмології зокрема, можна повернути зір тим людям, яким ще 10 років тому це здавалося неможливим. З’явилися фармакологічні способи лікування макулодистрофії. Я вважаю основною проблемою в наш час фінансові можливості людей, а офтальмологія в Україна - на найвищому рівні. Дещо не вистачає знань в області консервативної офтальмології , дещо по - старинці працюємо в плані дитячої офтальмології, тут потрібно більше орієнтуватися на міжнародні стандарти, а офтальмохірургія в Україні - на рівні найвищих стандартів. В нас чудові офтальмохірурги і є все необхідне обладнання для того, щоб виконувати найскладніші хірургічні втручання.

Вас, як надзвичайно досвідченого і зрілого фахівця, що вже багато років підряд передає свої вміння та досвід молодим колегам, влаштовує рівень самовизначення, вмотивованості та цілеспрямованості  спеціалістів, що закінчують медичні Виші і розпочинають професійну діяльність на користь пацієнту?

Більшість закінчує медичний інститут не маючи планів працювати в медицині. Вони з самого початку говорять, що плануєть стати медичними представниками, працювати у фармації, робити бізнес на парамедичних проблемах…

Робота лікаря – це подвижництво. Тобто якщо ти хочеш бути класним лікарем в тебе повинні бути інші джерела фінансування. Потрібно дуже багато працювати, дуже багато розвиватися і при тому розуміти, що як мінімум перші 10 років ти не отримаєш ніяку фінансову віддачу. Це – подвижництво, далеко не всі до цього готові.

Додати коментар
Останнi статтi

Ілля Карпов, бієць АТО
311 26 Березня 2018


Про віру
159 23 Січня 2018


Блогери

Олена Федорівна Майданник
Психоневролог (психіатр), кандидат медичних наук, заступник головного лікаря з лікувальної справи


Олександр Васильович Кулик
Заслужений лікар України, нейрохірург вищої категорії, лікар функціональної діагностики, кандидат медичних наук, директор центру

Категорії
Донині в Нодусі діє Благодійний проект реабілітаційного лікування поранених в зоні АТО військовослужбовців та добровольців