Будь - яке мистецтво є наслідуванням природи
Інтерв'ю: Віговська Людмила Сергіївна, лікар анестезіолог-реаніматолог дитячий 2-ї категорії, педіатр. Дитяча клінічна лікарня №7 Печерського району, м. Київ

Інтерв'ю: Віговська Людмила Сергіївна, лікар анестезіолог-реаніматолог дитячий 2-ї категорії, педіатр. Дитяча клінічна лікарня №7 Печерського району, м. Київ

7 Вересня 2017
183

В 2001 році закінчила лікувальний факультет Вінницького медичного університету. Проходила інтернатуру по педіатрії, 2 роки працювала в Києві на дільниці. В 2008 році отримала спеціалізацію  дитячого анестезіолога  та працюю в  ДКЛ№7 у відділенні реанімації та інтенсивної терапії по сьогоднішній день.

Людмило Сергіївно, який основний напрямок Вашої діяльності?
Напрямок відділення реанімації та інтенсивної терапії - це невідкладні стани в хірургії, діагностика та лікування ком, неспецифічні реакції нервової системи, судомні стани, порушення водно-електролітного обміну, гостра дихальна та серцево-судинна недостатність, основи серцево-легеневої та церебральної недостатності. Крім того, я надаю консультаційну допомогу по педіатрії в хірургічному відділенні лікарні.
На базі нашої лікарні є нейрохірургічний центр, відділення щелепно-лицьової хірургії, педіатрія і нефрологічне відділення. Лікарня обслуговує м. Київ та область, а до відділення щелепно-лицьової хірургії і нефрології поступають хворі діти з усіх регіонів України. Наше відділення забирає на себе важких хворих.
Напрямок моєї щоденної роботи - це реанімація, анестезіологія, підготовка хворих до оперативного втручання та післяопераційний період, догляд за важкими пацієнтами, які мають важкі хронічні хвороби (ниркова недостатність, апалічний синдром тощо).  Часу без роботи в нас практично не буває.

Розкажіть, будь ласка, про Вашу роботу. Які зміни відбулися за останній час у Вашій галузі. Нові методики, які використовуєте в дитячій анестезіології?
Постійно є щось нове. Я і мої колеги відвідуємо медичні  конференції, курси удосконалення та підвищення кваліфікації.  8 місяців тому я була у Львові, на зборі анестезіологів та інтенсивістів. Нове в нашій спеціальності - це сучасні препарати для наркозу (севоран, пропофол), знеболення, нові покоління антибіотиків, інфузійна терапія, нейропротектори, парентеральне харчування - застосовуємо в роботі  нашого відділення.
Основним в моїй роботі є адекватна  оцінка ситуації, швидке реагування на зміну стару хворого та надання допомоги. Як тільки виникає критична ситуація, я, як і будь яка людина, починаю хвилюватися. В цьому і полягає професіоналізм анестезіолога, щоб зібратися у важку хвилину і робити свою роботу, яку ніхто за тебе не зробить.

Яке Ваше ставлення до ранньої реабілітації: кому показана, коли слід починати і де слід починати?
Позитивно ставлюсь до ранньої реабілітації - чим раніше, тим краще. Бачила віддаленні результати після важких черепно-мозкових травм у дітей з проведеною ранньою реабілітацією у центрі «Нодус» та без такої - результати вражають. Практично завжди надаю інформацію про реабілітацію та ваш центр батькам, дітям яких це необхідно, проте не всі до вас доходять через платежонеспроможність.   

А куди вони звертаються якщо, на приклад, не потрапляють в Нодус?

Всі діти після відділення реанімації перебувають у нейрохірургічному відділенні нашої лікарні, отримують церебропротекторну терапію, ЛФК, загальні масажі та спостереження нейрохірургів до стабілізації загального стану. Діти з важкими враженнями ЦНС переводяться на деякий час до ДКЛ№1 в неврологічне відділення. Далі я вже їх долі не знаю, тому що вони, як правило, або втрачаються, або самостійно шукають неврологів і реабілітологів. В будь якому випадку, батьків і дітей з якими я стикаюся, завжди націлюю на ранню реабілітацію, тому що без реабілітації діти не можуть повноцінно повернути всі функції, знаходяться у вегетативному стані, а батьки біля них психологічно змінюються. Це дуже важка ситуація в сім’ї,коли здорова дитина в один момент перетворюється на інваліда і майбутнє втрачає свою перспективу. Мене це найбільше хвилює, не дуже люблю займатися цими дітьми, тому що ця біль, яку несуть батьки і діти після того, що з ними відбулося, є важкою для мене. Тому звичайно легше працювати з вродженими вадами, коли закриваються дефекти і дитина здорова йде додому, а ніж коли ти виходжуєш хворе дитя тижнями а то й місяцями, а дитина потім все одно ніяка, не перспективна - і це дуже важко. До ранньої реабілітації я відношуся дуже позитивно, але, на жаль, центрів таких в Україні мало.

Як Ви ставитесь до самолікування? Де проходить межа між практикою безпечного самолікування та нанесенням шкоди власному здоров’ю?
Позитивно. Якби це питання було мені поставлено років 5 тому, я б відповіла, що негативно. Але якщо це примітивний нежить, банальне ГРЗ, то нічого страшного не буде в тому, якщо мати повторить лікування, яке вона запам’ятала напередодні, коли дитина хворіла раніше. Якщо день-два нічого не зміниться, або стане ще гірше, то батьки звернуться до лікаря. Нічого страшного в тому немає. Але це я маю на увазі такі прості проблеми як нежить, кашель, вірусні інфекції, порушення стулу тощо. Ні разу не бачила, щоб черепно-мозкову травму хтось лікував самостійно. Я зараз говорю з точки зору педіатра, всі ми займаємося самолікуванням, але все до якоїсь межі.

Якою б була професійна порада для пацієнтів та їх батьків від Вас?
Всі нормальні люди мають своїх власних лікарів і я вважаю, що це правильно. Якщо в когось з членів сім’ї проблема, можна зателефонувати і проконсультуватися.

З якими проблемами стикаєтеся в роботі? Як їх вирішуєте?
Проблеми в роботі  – це зношена апаратура в відділенні реанімації,яка не оновлюється через недостатнє бюджетне фінансування, недостатність лікарських засобів. Проблеми в роботі вирішуються по мірі їх виникнення. Підключаю друзів, однодумців, колег – з ситуації виходимо завдяки взаємодопомозі.  Якщо необхідні батькам консультації вузьких спеціалістів, то знаю до кого краще звернутися. Я в цьому житті вже багато бачила і точно можу визначити куди людині потрібно,  в цьому не помилялася і отримувала дяку.
Якщо говорити про забезпечення лікарні, то апаратура виношується, вона має певний термін дії і ми стикаємося з тим, що обладнання ламається і його необхідно поновлювати. Ми це робимо своїми силами, у нас для цього є лікарський власний  фонд відділення. Якщо я, на приклад, бачу проблему в операційній, я сама особисто починаю нею займатися, шукаю тих людей, які мені зможуть допомогти і вирішую її.
Для постановки точного діагнозу в нашій лікарні є різні методи обстежень (КТ, МРТ), лабораторна діагностика, консультації вузьких спеціалістів, які виконуються протягом доби. В нас це дуже довго не затягується, нам це недозволено, тому і всі проблеми ми навчилися вирішувати швидко.

Що на Вашу думку включає в себе поняття «хороший лікар»?
В нас дуже багато лікарів є дуже хорошими спеціалістами, розумними, які багато читають, мають наукові праці та титули, але в них не завжди є пацієнти. Хороший лікар – це лікар з доброю душею і серцем, навіть якщо він в чомусь буде сумніватися чи чогось не знати, він по ходу це вивчить, і  якщо людина добра і добре відноситься до пацієнтів, то вона вже найкращий лікар. Поняття «хороший лікар» я тільки пов’язую з людськими якостями і  якщо людина хоче працювати, то вона стане професіоналом.

Чи є у Вас молоді фахівці? З яким рівнем знань вони приходять?
В анестезіологію  приходять молоді спеціалісти з гарним рівнем. Якщо і приходять з низьким, то довго тут не затримуються. Я вже повторюся, але в нас така робота, що довго думати не можна – потрібно встати і швидко зробити руками, думаючи головою. Тут немає часу розслаблятися, потрібно працювати інтенсивно.

Що на Вашу думку включає в себе поняття «якісна медицина»?
Я така зайнята своєю роботою, ніколи про це не думала.
На приклад, я вважаю якісним те, що робимо ми у нашому відділенні. В нас колектив молодих, сучасних, перспективних  лікарів, який використовує  всі сучасні технології, нові препарати  і тому я не вважаю, що ми десь чимось відстаємо від когось – зовсім ні. У нас є все, що потрібно, а якщо немає – ми знайдемо і зробимо для дитини якнайкраще.
На жаль, не всі розуміють, як важливо займатися дітьми, які вважаються не перспективними. Деякі лікарі приходять на роботу, щоб заробити на «сутках» якісь гроші, спостерігається байдужість до пацієнта та роботи. На перспективу мало хто дивиться – думати за дитину, за перебування її в соціумі, в сім`ї після перенесеної важкої черепно-мозкової травми - роль не проста. Це тільки Олександр Васильович може бачити крізь майбуття та робити щось велике. Слава Богу, що він такий є. На жаль,  таких людей більше я не зустрічала.
А ми анестезіологи не маємо часу цим займатися, тому що працюємо з критичними станами, стоїмо в операційних, виходжуємо дітей. Пацієнти потрапляють до нас один за одним.

На скільки мені відомо, Ви не ще працюєте в педіатрії?
Так, я ще спеціаліст в педіатрії, але за роки своєї роботи - десять років в медицині, займаюся педіатрією менше, тому що  виснажуюсь на основній роботі, а ще треба приділити увагу сім’ї, власним дітям. До  прикладу: я стою в операційній, в дитини важка черепно-мозкова травма,іде постійне відслідковування гемодинаміки, введення ліків, і в цей час,  мені телефонують батьки, що в дитини нежить…мені не хочеться цим займатися. Вистачає тієї роботи, яка в мене є, я більше розвиваю себе в анестезіології, ніж в педіатрії.

Які плани/ мрії на майбутнє?
Я своєю роботою дуже задоволена, я її люблю, вона мені підходить. Я хочу стати ще кращим професіоналом, більше розвиватися саме в своїй спеціальності.  Моя робота важлива.   Я працюю одночасно  в педіатрії і в реанімації - порівнюю і дійшла висновку, що реанімація важливіша. Педіатрія теж необхідна - все лікується, діагностується, але чим більше захоплюєшся роботою, яка тебе цікавить, то другорядне відходить на задній план. Я вже звикла отримувати адреналін від роботи, працювати так, щоб мені захоплювало дух, радіти від того, що все вийшло. 
В майбутньому хочу ще більше подорожувати і не тільки по Україні, бачити щасливих здорових людей.

Додати коментар
Останнi статтi

Ілля Карпов, бієць АТО
234 26 Березня 2018


Про віру
132 23 Січня 2018


Блогери

Олена Федорівна Майданник
Психоневролог (психіатр), кандидат медичних наук, заступник головного лікаря з лікувальної справи


Олександр Васильович Кулик
Нейрохірург вищої категорії, лікар функціональної діагностики, кандидат медичних наук, директор центру

Категорії
Теги
Донині в Нодусі діє Благодійний проект реабілітаційного лікування поранених в зоні АТО військовослужбовців та добровольців